Каталог статей
Інтерв'ю Міністра охорони здоров'я України Зіновія Митника газеті "Ваше здоров'я"
— Я абсолютно солідарний з думкою, що фінансування охорони здоров'я, як і прийняття закону про страхову медицину, не терпить зволікання. Але гальмується прийняття ось уже майже двадцять років. Страхову медицину треба було впроваджувати з перших днів Незалежності.
— Так, це є кардинальні зміни. Це — реформа. Однак у ній практично ніхто не зацікавлений. На превеликий жаль. Але її треба робити. Тому що альтернативи страховій медицині немає. Це довела світова практика.
Я не буду категоричним у визначенні, якою вона має бути — бюджетною, бюджетно-страховою чи просто страховою. Це окрема тема розмови. Але те, що вона має бути — це однозначно.
На сьогодні є кілька проектів закону про страхову медицину, у тому числі й Міністерства охорони здоров'я. Але їх не розглядають. Чому? З одного боку, є сумніви щодо того, чи на часі страхова медицина. З другого — це тяжка ноша, яку нелегко зрушити з місця. І, по-третє, дуже багато різних думок і суджень. Але треба прийти до спільного знаменника. Цю роботу вкрай потрібно вести. І ми її вже розпочали. Треба, щоб у цьому були зацікавлені й у Верховній Раді. Проект закону слід вносити на обговорення і приймати в першому читанні. У такому разі з'явиться якась канва. Тоді документ можна буде доопрацьовувати, доводити до бажаного результату.
Бої передбачаю. Однозначно. Але так чи інакше — до цього треба йти.
— Зіновію Миколайовичу, як Ви сказали, Міністерство охорони здоров'я розробило свій проект закону. Він, стверджують спеціалісти міністерства, пройшов обговорення серед учених, лікарів, на різноманітних засіданнях за круглими столами і конференціях з участю громадськості. Тобто, можна вважати, що це досить достойний документ, збагачений колективним розумом. Коротко — які його достоїнства?
— Проект і справді всебічно опрацьований. Та він поки що не зареєстрований у Верховній Раді. Але там зареєстровано проект Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради, який практично погоджений з нами. І ми його підтримуємо.
— Тобто, цей документ може бути спільним продуктом?
— Він, по суті, є ідентичним із тим, що розробило міністерство. Я радий тому, що маємо спільну думку з Комітетом. Проект можна виносити на обговорення у Верховній Раді і приймати в першому читанні. А тоді вже розпочинати дискусію.
Не сумніваюся, що процес прийняття закону буде довготривалим. І, мабуть, треба сприймати це по-філософськи. Це серйозне питання. І відповідальність за нього мають узяти на себе не тільки медики, а й великою мірою держава. Держава має забезпечити гарантований мінімум надання безоплатної медичної допомоги всім без винятку мешканцям України.
— Отже, проект закону про страхову медицину зареєстровано у Верховній Раді. Документ солідний, всебічно опрацьований. Але його розгляд затримується. Експерти Інституту Горшеніна вважають, що через корупцію. Сумнів щодо можливості прийняти закон у найближчому майбутньому висловили й деякі народні депутати. Зокрема, В'ячеслав Передерій переконаний, що поки в країні страховою медициною ніхто займатися не буде. Нічого не сказано про це й у медичному розділі програми Президента України Віктора Януковича...
— Я вже говорив і повторюся: ніхто в прийнятті закону не зацікавлений. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність, у разі чого поступатися своїм "теплим" місцем. Але нам треба думати на перспективу. Думати про наших дітей і онуків, про нашу державу. Реформи в будь-якій галузі ідуть важко. Але нам треба рухатись уперед. Інакше прогресу не буде. Це однозначно.
Тепер щодо сумнівів деяких песимістично налаштованих депутатів. З такими настроями ми нічого не доб'ємося. Звісно, проблеми існують. У тому числі і з корупцією. Так, вона є. Але ми не позбудемося її, поки не дамо хоча б нормальну заробітну плату медикові. Він елементарно вижити не може. Тож поки що нереально позбутися корупції. Тому треба поставити на нові засади фінансування галузі і напрацювати нові засади отримання заробітної плати. Тоді корупція сама собою відпаде як така. У нових умовах саме життя змусить працювати за іншими правилами.
Нові правила може продиктувати страхова медицина. З її впровадженням відбудеться професійний відбір кадрів. Не треба буде когось змушувати підвищувати кваліфікацію, працювати, відсіються ті, хто приходить на роботу лише для того, аби протирати штани. Ну і, звичайно, хто працюватиме творчо, професійно, відповідально, той, відповідно, і добре зароблятиме.
— Виходить, що й самі медики не зовсім зацікавлені в прийнятті закону?
— Не те що не зацікавлені. Багато хто з тих, хто розібрався у питаннях страхової медицини, є категоричним її противником.
Із впровадженням страхової медицини зарплата залежатиме від кількості та якості пролікованих хворих, а значить — від професіоналізму.
Сама практика змусить читати спеціальну літературу, передплачувати наукові та періодичні видання, зокрема і газету "Ваше здоров'я", стежити за новинами і досягненнями в медицині. Інакше опинимося на узбіччі життя.
За таких підходів, звісно, зменшиться кількість лікарів. Відбудеться природний якісний відбір. У лікарнях відмовлятимуться від зайвих ліжок. Бо тепер діє який принцип: скоротять ліжка — скоротять і фінансування. Із прийняттям закону усе це відійде в минуле. Саме життя розставить все на свої місця. Але до цього ще треба прийти.
Тепер стосовно програми Президента України щодо реформування галузі. На нараді в Кіровограді, яка відбулася наприкінці жовтня, Глава держави наголосив, що реформа сфери охорони здоров'я залишатиметься в центрі уваги влади. Серед завдань, які треба розв'язувати, передбачається і впровадження страхової медицини. Але для цього потрібна відповідна підготовка. Навіть після прийняття закону необхідно буде ще як мінімум два роки, щоб ввести підзаконні акти, навчити людей, розробити механізми фінансування. До цього слід ще підійти, і підійти поетапно.
— Зіновію Миколайовичу, якщо говорити про модель страхової медицини, якою вона, на Вашу думку, має бути?
— Вважаю, що це має бути бюджетно-страхова медицина. З окремим фондом, який функціонуватиме при Кабінеті Міністрів. Він матиме відповідні доручення і повноваження.
— У багатьох регіонах України, шукаючи виходу із ситуації, що зумовлена недостатнім фінансуванням медицини, створили лікарняні каси. Як Ви ставитеся до їх діяльності?
— Цілком позитивно. Лікарняні каси — це певною мірою прообраз страхової медицини. Такі каси добре працюють у Житомирі, Первомайську Миколаївської області, в Полтаві, інших регіонах. Вони користуються популярністю як серед громадян, так і серед медичних працівників. Безумовно, їх діяльність заслуговує на підтримку. У багатьох лікувальних закладах добре працюють приватні страхові компанії.
— І все-таки, яка перспектива із прийняттям закону про страхову медицину?
— Маємо чітко вибудувану вертикаль влади. Є порозуміння між найвищими державними структурами. Питання медицини, реформ у галузі, в тому числі і впровадження страхової медицини, курує Президент України. Усе це, безумовно, сприятиме тому, що реформи в охороні здоров'я підуть активніше і врешті, можливо, вже у наступному році закон про страхову медицину буде винесено на обговорення і прийнято.
Я добре розумію, які додаткові навантаження з прийняттям закону лягають на медичних працівників, на мене — як міністра. Але я вже якось казав і повторюся: якщо міністру навіть доведеться піти у відставку після прийняття закону, все одно цей документ треба приймати.
— Якщо Вам удасться прийняти закон, то, безперечно, ввійдете в історію медицини як міністр-реформатор. Редакція газети бажає Вам не тільки прийняти закон, а й втілювати його в життя.
Микола БЕРНИК
Прес-служба МОЗ України
|
| Категорія: Дайджест | Додав: HOUSE (06.12.2010)
|
| Переглядів: 1447
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
