Кожному зрозуміла істина, що найперше завдання медицини — не лікування, а профілактика хвороб. Постійна турбота про здоров’я, періодичні огляди в лікаря, вчасна діагностика — це краще, ніж “розгрібати” рецидиви хронічних недуг. Через це міська влада, беручись за реорганізацію системи охорони здоров’я в столиці, робить ставку на первинну медико-санітарну допомогу.
Нова очільниця Головного управління охорони здоров’я КМДА Раїса Моісеєнко каже, що нині столична мережа медзакладів неймовірно розгалужена — 81 заклад загальною потужністю 58 тисяч відвідувань на добу. Допомогу надають 6800 лікарів і 8900 працівників середньої медичної ланки. Але кількість не означає якість. “Ми проаналізували ситуацію і виявили серйозні недоліки: профілактичні огляди населення проводяться недосконало, маємо низький рівень виявлення захворювань на ранніх стадіях, а також неадекватну оцінку стану хворого, а звідси і лікування тощо”,— зазначила Раїса Моісеєнко. Тепер система охорони здоров’я змінюватиметься з посиленням первинної медико-санітарної допомоги. Вона, за словами пані Моісеєнко, запобігатиме поширенню хвороб, інвалідності та смертності.
Первинна медико-санітарна допомога “посилюватиметься” завдяки лікарям загальної практики в амбулаторіях сімейної медицини. Два перших пілотні проекти працюватимуть у Дарницькому та Дніпровському районах. Реорганізація передбачає, що якраз районам віддадуть функцію первинної медичної допомоги, ясна річ, одразу з фінансуванням. Гроші на лікування підуть у ті заклади, до яких кияни звертаються за наданням медичної допомоги. “Проект територіальних медичних об’єднань дав збій”,— констатувала Раїса Моісеєнко. Лікарі загальної практики працюватимуть на основі договорів із районними управліннями. Як каже Олександр Попов, платитимуть їм за здорових киян. Відтак, ескулапи будуть зацікавлені в хорошій ситуації на своїх “ділянках”. Високоспеціалізовані медичні заклади залишаться у підпорядкуванні міста й їх напряму фінансуватимуть через міський бюджет.
До 6 листопада нинішнього року має запрацювати перший амбулаторій сімейної медицини. Його після капітального ремонту обладнують потрібною апаратурою за кошти спонсорів.
Лікарняні каси — маленькі гроші за велику допомогу Другий напрямок реформи пов’язаний із фінансами. Найпростіша недуга тягне за собою доволі значні витрати. Лікарі призначають дорогі медикаменти чи послуги, які не кожному по кишені. Таку непросту ситуацію може виправити проект “муніципальна лікарняна каса”. По суті, це добровільне благодійне об’єднання громадян. “Це не щось нове. Лікарняні каси виникли ще в ХІХ столітті. Нині вони ефективно працюють у багатьох містах України. Головна мета їх створення — об’єднання зусиль громадськості та медиків задля поліпшення медичного забезпечення населення. Йдеться про те, що члени лікарняних кас у випадку захворювання гарантовано отримують медикаменти, діагностичні та консультаційні послуги”,— зазначив перший заступник голови КМДА.
Як діє лікарняна каса? Учасники сплачують щомісячні членські внески. В Україні вони різні, від10 до 100 грн, можливо, трохи більше. Якщо людина захворіла, вона може отримати певну суму на лікування чи придбання ліків. У кожного свої правила — десь видають не більше 3-4 тис. грн на місяць, десь сума на лікування не має перевищити 5 тис. грн на рік. При цьому є чіткий перелік захворювань, лікування яких оплачує каса, а також перелік медикаментів. У будь-якому випадку участь у лікарняній касі вигідна, особливо людям із невеликими статками. Варто зазначити, що працює лікарняна каса не лише за рахунок внесків, благодійні кошти перераховують бізнес-структури. Така собі соціальна свідомість.
У Києві перша муніципальна лікарняна каса запрацює, швидше за все, з нового року. Хоча документи на її реєстрацію як юридичної особи вже практично готові. Серед засновників буде організація Червоного Хреста та Асоціація лікарів столиці. Вже відомо, які розміри внесків пропонуються. Вступний внесок — 10 грн. Щомісячний — приблизно 30 грн і 15 для пільговиків. Колективний внесок становитиме 25 грн. Батьки можуть сплачувати по 10 грн за своїх дітей. Для пенсіонерів участь буде безплатною, оскільки гроші за них сплатить КМДА. Суму закладуть у бюджеті міста на наступний рік. До слова, мерія вже домовляється з вітчизняними виробниками медпрепаратів. Столичні фармацевтичні заводи, які вироблють сотні найменувань ліків, готові стати постачальниками “лікарняної каси”. Обіцяють суттєві знижки.
Ірина ЛАБУНСЬКА “Хрещатик”. Фото Григорія КУБЛАНОВА
|
