Бісмарковська концепція

HOUSE — Sat, 11 Oct 2014 07:43:41 GMT

Бюджетно-страхова (бісмарковська) концепція
(на правах рукопису)
Фінансування та видатки здійснюються:

-         за рахунок бюджету (5% ВВП);
-         обов’язкового медичного страхування (ОМС), котрескладається із солідної (75% та накопичувальної (персоніфікований рахунок, 25%)
частки; початкова «ставка» 3% від доходу із підвищенням на 1% щороку до
досягнення рівня 6-7%, «пільга» в 1% за вчасне проходження оглядів, зниженню
коригованих факторів ризику; оплата здійснюється людьми, за дітей оплата
здійснюється з бюджету (за основу приймається середній дохід на одного жителя
по країні);
-         добровільного медичного страхування, оплатаздійснюється як самими людьми так і працедавцями;
-         при настанні страхового випадку оплата «по факту»здійснюється спочатку з накопичувальної частки ОМС, потім з солідної;
-         при виході пацієнта на пенсію за віком проводятьсящорічні додаткові виплати із накопичувальної частки (при наявності коштів на
персоніфікованому рахунку);
-         у випадку смертіпацієнта накопичувальна частка виплачується його спадкоємцям;

Концептуальні інтереси та їх реалізація.

Держава – зацікавлена у здорових громадянах; не зацікавлена узбільшенні тривалості життя.
Держава здійснює основні видатки з бюджету на профілактику захворювань,зниженню коригованих факторів ризику.

Пацієнт – зацікавлений у здоров’ї, збільшенні тривалості життя,зменшення видатків на лікування.
При введенні ОМС із «плаваючою» ставкою в залежності від своєчасностіпроходження медоглядів та наявністю/відсутності корегованих факторів ризику,
пацієнт буде фінансово зацікавленийу вчасному проходженні медоглядів, проведенні профілактичних щеплень, корекції
факторів ризику.

«Стаціонар» - зацікавлений у «гострих» пацієнтах, високому обігуліжка.
При фінансуванні «на одногожителя», стаціонарні заклади зацікавлені у більш швидкому та якісномулікуванні хворого для зменшення власних видатків. Практично відсутні корупційнот/
шахрайські ризики.
При фінансуванні «за випадок»стаціонар зацікавлений у швидкому досягненні результату, але не зацікавлений у
довгостроковому збереженні здоров’я (повторні госпіталізації збільшують
прибуток). Високий рівень корупційних ризиків (щонайменше – закупівля
медикаментів за завищеними цінами), та шахрайських – завищення «вартості»
страхового випадку; також значно збільшуються бюрократичні чинники (кодифікація
випадків для оплати, приклад – РФ).

Оптимальною, на мою думку, є оплата «на одного жителя» з доплатою за випадок
(досвід Польщі). Оплата «високоспеціалізованої» допомоги здійснюється «за
фактом».

Зацікавлениість лікаря первинної лаки залежить відспособу фінансування:
а) при фінансуванні за принципом
«гроші ідуть за пацієнтом» (оплата по факту звернення) лікар зацікавлений у
збільшенні кількості хворих пацієнтів, тобто він зацікавлений у «покращенні»
здоров’я та збільшенні тривалості життя;
б) при фінансуванні «по кількості
договорів на обслуговування» лікар зацікавлений у збільшенні кількості здорових
пацієнтів, відповідно у проведенні профілактичних заходів, якісному наданні
допомоги та збільшенню тривалості життя.

Хочу запропонувати наступну концепцію оплати лікаря первинної ланки:
лікар отримує платню за "прикріплених" пацієнтів незалежновід кількості прийнятих; "подушні" повинні ходити за пацієнтом;
припустимо, нарахування з одного пацієнта лікарю первинної ланки 100 гривень в
рік; в середньому 10 відвідувань на одного пацієнта (число значно завищене, але
так говорить статистика), тоді одне відвідування коштує 10 гривень; якщо лікар
приймає "не свого" пацієнта - йому доплачується 15 гривень, 10 з яких
вираховується з «прикріпленого лікаря», а 5 з накопичувальної частки у ОМС.
*Вартість одного відвідування розраховується як відсоток від частини вартості полісу, котра виділяється на первинну
ланку, поділений на кількість відвідувань в рік на одного пацієнта за
попередній звітний рік.
*Вартість полісної оплати лікаря вираховується як відсоток від добуткусередньої вартості полісу, кількості полісів та вікового коефіцієнту.
*Віковий коефіцієнт розраховується як частка від очікуваної тривалостіжиття та середнього віку всіх пацієнтів з якими укладено поліси.

Медичні файли

Бісмарковська концепція