Правовий нігілізм - Форум лікарів

Міністр З.М.Митник

ПЛАН
заходів МОЗ України щодо виконання рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010
«Сучасний стан, реформування та подальший розвиток первинної медико-санітарної допомоги.
Оптимізація мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров’я»
...
2.3. Пропозиції щодо оптимізації мережі та ліжкового фонду закладів охорони здоров’я (за результатами інвентаризації закладів охорони здоров’я) до 01.07.2010
...

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
...
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства
права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України
і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
...
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну
допомогу та медичне страхування.
... існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. ...
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства
права.

З.Митник додав: "49 ст. Конституції декларує безкоштовне медичне забезпечення за рахунок держави. Проте безплатно нічого не буває, все коштує грошей, а відповідного належного фінансування немає".

Міністр прокоментував ZAXID.NET : "Ми завершуємо розробку стандартів, протоколів лікування, які будуть визначати рівень оплати тієї чи іншої медичної послуги. Гарантований мінімум – те, що даватиме медицина за державні кошти, буде державою визначений. Решта буде за страховою медициною. Безперечно, держава у першу чергу оплачуватиме медичні послуги соціально незахищеним людям".

Так, с 1 мая на 100 грн. больше на руки будут получать рядовые и сержанты милиции, а минимальная зарплата рядового составит 1450 грн., сообщает пресс-служба МВД. Сейчас сержант милиции имеет 1500—1700 грн., лейтенант около 2000, капитан — 2200—2300 в зависимости от выслуги и должности, уточнили нам в пресс-службе. Министр Анатолий Могилев надеется, что, если экономика «задышит», то во втором полугодии еще добавят денег как сержантам, так и офицерам. Также на 400 грн. повышены оклады работникам МЧС, сообщил министр Нестор Шуфрич. Учитывая, что минимальный оклад в МЧС был 1100 грн., выходит, что их практически уравняли в деньгах с милицией.

Что касается гражданских — врачей и учителей, то им тоже обещают, скорее всего с июня, повысить зарплаты от 10 до 40% оклада в зависимости от стажа работы, сообщила нам глава комитета ВР по здравоохранению Татьяна Бахтеева. На врачей и учителей, по ее словам, в бюджете заложено 3,4 млрд грн. Если произойдет повышение, то, например, младшая медсестра (санитарка) может претендовать на прибавку в 280 грн., учитель 1 категории — на 400, врач высшей категории — на 530 грн. Это — максимальные добавки, их получат только те, кто отработал 15 лет и более, у остальных может быть и 10% повышения, уточнила Татьяна Бахтеева. При этом, по ее словам, все надбавки к окладам (за интенсивность работы, ночные дежурства, классное руководство, проверку тетрадей) останутся. То есть на руки люди получат указанные суммы за вычетом налогов (минус примерно 20%).

Как разъяснил нам руководитель пресс-службы Минтруда и соцполитики Михаил Кухар, постановление Кабмина №337 от 12 мая, по которому повышается должностные оклады, не предусматривает отмены каких-либо надбавок в связи с увеличением оклада. Значит все надбавки сохраняются.
Оце заживемо!!! Цікаво кому це привалить по півзарплати???!!!

«До нас приїде величезна кількість гостей чемпіонату, і кожного з них буде турбувати питання, чи є у нас страхова медицина, і чи будуть вони мати можливість, якщо це буде треба, отримати достатню кваліфіковану медичну допомогу», - зазначила народний депутат.

З цією метою, як уточнила Т. Бахтеєва, держава має привести вітчизняні медустанови до європейського рівня.
«Люди, які будуть до нас приїжджати, мають розраховувати на медичну допомогу, і вона повинна відповідати рівню цивілізованих країн. Тому в чотирьох містах, де буде проводитися чемпіонат, буде встановлено перелік медичних закладів, які потрібно в терміновому порядку переобладнати відповідно до європейських стандартів. Далі така практика буде застосована в інших містах», - повідомила політик.

За її словами, пропонований документ передбачає також збереження на нинішньому рівні державного фінансування галузі з тим, щоб незастраховані категорії населення (діти, пенсіонери, військовослужбовці та інші) отримували повноцінне медичне обслуговування. Але разом з тим пропонується встановити обов'язкове страхування за рахунок внесків, які мають здійснювати роботодавці, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи. А також буде запропоновано людям страхуватися добровільно.
А без Євро2012 наші люди не заслуговують на достойне медичне забезпечення? І яким чином "повноцінно забезпечити" незастрахованих на нинішньому "повноцінному " рівні фінансування та відсутності кадрів на первинній ланці ( десь читала,що Україні потрібно 13 тисяч сімейних лікарів для забезпечення допомоги на первинному рівні). А хто застрахує селянина, який на даному етапі не має ні роботи, ні засобів до існування ? :'(

23.06.2010 15:16
Українська правда - Київ
Останнім часом на вищому політичному рівні знову активізувалася тема страхової медицини. Вона передбачена у президентському законопроекті "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", а у Верховній Раді готується відповідний законопроект. "Зроблено в СРСР" Майже 20 років говорять про необхідність реформування системи охорони здоров'я, але вона залишається деградовано-радянською. Єдина зміна - поява приватної медицини - систему не змінила. За роки незалежності України у парламенті було зареєстровано біля 20 законопроектів щодо обов'язкового медичного страхування, проте жоден з них так і не був ухвалений. Більшість лікарів і медсестер виживають як можуть, більшість громадян лікуються як можуть. Гарантована Конституцією безплатна медична допомога стала напівказкою - послуг, які надаються безкоштовно, залишилося мало. Тисячі людей помирають, бо не мають фінансової змоги лікуватися. Лікарів, які стоять на варті здоров'я і життя, держава оцінює як чорноробів, бо забезпечує їх рівно настільки, щоб не померли з голоду. Тому лікувальні заклади й самі лікарі змушені "просити" гроші у пацієнта. Замкнуті кола Держава не додає лікарям коштів, а громадянам - лікарів. На сьогодні в Україні укомплектованість медиками становить 80,3 %, а дефіцит кадрів у галузі складає майже 48 тисяч. Тільки в Києві не вистачає близько 2800 лікарів і понад 16 тисяч медсестер. У центральній поліклініці Солом'янського району 359 штатних посад, а працює 247 осіб, у дитячій лікарні? 3 за штатом має бути 537 працівників, а реальна цифра - 418. Штат недоукомплектований і в міських клінічних лікарнях та поліклініках. Наприклад, у Київській міській клінічній лікарні? 4 штатних посад 896, а реально працює 807 осіб. Давайте порівняємо: середня зарплата київського лікаря становить приблизно 1500 гривень на місяць (близько 200 доларів). У США лікар заробляє в середньому 12 тисяч доларів - у 60 разів більше! У списку найбільш високооплачуваних професій у США на першому місці - хірург ($181850 на рік). Далі йдуть анестезіолог ($174610 ), гінеколог-акушер ($174610 ), терапевт ($156790) і т.д. У першій двадцятці найбільш прибуткових професій в Америці лікарі займають 14 рядків! У 2009 році середня зарплата в Києві по всіх галузях становила 3300 гривень. Щоб заробити середню зарплату, лікар має працювати за двох. Статистика показує, що скільки б грошей держава не виділяла на медицину, а показники смертності залишаються приблизно однакові. З 2001 по 2009 роки бюджетне фінансування медицини збільшилося вшестеро - з 5,4 до 31,6 мільярда гривень. Але цих коштів не вистачає навіть на мінімальне медобслуговування. На медикаменти для одного хворого в стаціонарі держава виділяє 10 гривень на день, та й це фінансується лише на 30 %. А потрібно мінімум 60-70 гривень на день. Отже, великі проблеми в галузі медицини пояснюються не стільки недостатнім фінансуванням, скільки неефективністю використання коштів. Що реформувати? Коли починаєш перераховувати проблеми нашої медицини, постає щонайменше два запитання: коли це закінчиться, і як уникнути поганого для нас фіналу? Перше, що приходить на думку - слід переходити на страхову медицину. Кілька років тому я був стовідсотковим прихильником такої реформи, але сьогодні життя спонукає до інших висновків. У чому плюси страхової медицини? Усі відраховують із зарплати до фонду медичного страхування певний відсоток, що гарантує певний рівень медичного обслуговування для всіх. Головна мета страхової медицини - це консолідована відповідальність за лікування кожного. Тобто коли людина серйозно захворіла, то всі застраховані начебто скидаються на її лікування, а здоровий має радіти - він допоміг іншому. Усе красиво в теорії, але на практиці виникають проблеми. Нестримна комерціалізація медичної галузі може знівелювати будь-яку реформу. Якщо буде прийнятий закон про обов'язкове медичне страхування, то постане питання: хто розпоряджатиметься страховими фондами - новими мільярдними фінансовими потоками? Точніше, це питання постає ще до розгляду закону, і не знаходить вирішення. Може, і не треба його сьогодні вирішувати? Бо зі страховими внесками (а це, до речі, новий податок для всіх працюючих) може повторитися те, що вже давно відбувається в нашій медицині: десь нагорі крутяться величезні бюджетні кошти, закуповуються на сотні мільйонів імпортні ліки, вакцини, дорога медтехніка, а фінансування місцевих лікарень і поліклінік мізерне. Виходить, зі страховою медициною знову бажано не поспішати? Що ж тоді - взагалі нічого не змінювати? В усякому разі, не складати руки. На мій погляд, незаперечними є кілька речей, які має невідкладно зробити держава.