Реформування системи охорони здоров"я - Форум лікарів

Прихильники збереження державної медицини в Україні наводять три основні аргументи на її користь.

Так, із державною медициною лікування може одержати будь-хто, закупка медикаментів може здійснюватись на більш вигідних умовах, а держава загалом зацікавлена в здоровій нації.

Перший аргумент - медичну допомогу повинен одержувати будь-хто, хто її потребує. Право на певний обсяг медичної допомоги, незалежно від матеріального становища, гарантується громадянам більшості розвинених країн світу. В Україні ж такий принцип особливо актуальний, зважаючи на відповідальність держави за Чорнобильську катастрофу та її наслідки для всієї нації. При цьому вибудовування системи перерозподілу грошей від багатих і здорових до бідних і хворих без держави неможливе. Здебільшого воно відбувається за допомогою обов'язкового державного медичного страхування.

Другий аргумент - централізована закупка медикаментів вигідна. У разі правильного використання державного фінансування можна звести до мінімуму ризик дефіциту коштів для оплати медобслуговування, адже держава має значно більші ресурси, порівняно з приватною медициною. Крім того, у разі централізованої закупки медикаментів можна суттєво знизити їх вартість за рахунок оптових знижок.

Третій аргумент - зацікавленість держави в здоров'ї громадян. Держава зацікавлена в тому, щоб населення менше хворіло й більше працювало, тому їй вигідно забезпечувати профілактику й ефективне лікування громадян. Водночас для приватних клінік може бути більш вигідним, щоб пацієнти хворіли та використовували дорогі способи лікування. Крім того, комерціалізація може призвести до закриття нерентабельних лікарень у малонаселених регіонах і негативно позначитися на наукових дослідженнях.
http://debaty.tochka.net/ua....ditsina

Прихильники впровадження приватної медицини в Україні називають її головними перевагами - створення конкуренції, впровадження ринкових відносин, а також високі стандарти якості.

Один із основних аргументів на користь приватної медицини - створення конкуренції. В умовах конкуренції приватні лікарі змушені постійно підвищувати свою ефективність і впроваджувати інновації, щоб залишитися на ринку. Персонал приватних клінік більш мотивований, через пряму залежність винагороди від результатів. У довгостроковій перспективі конкуренція сприяє підвищенню якості та зниженню витрат на приватні медичні послуги. Крім того, приватній медицині не притаманна бюрократизація, характерна для державних медзакладів.

Ще одна сильна сторона приватної медицини - ринкові відносини. З нинішньою системою державної безплатної медицини пацієнти однаково оплачують послуги лікарів неофіційно. Платна медицина дає змогу легалізувати цю систему та забезпечити додаткові надходження до бюджету. Крім того, прозора система оплати медичних послуг допомагає уникнути корупції і на більш високих рівнях, зокрема, при централізованій закупівлі медикаментів.

Третій аргумент за впровадження приватної медицини - високі стандарти якості. При безплатній медицині виникає конфлікт інтересів, оскільки держава і надає медичні послуги, і сама ж себе контролює. А з приватною медициною держава вводить певні правила гри, а контроль забезпечує сам ринок. Адже надання неякісних послуг призводить до втрати репутації та доходу. Крім того, сам пацієнт більш відповідально ставиться до здоров'я, коли оплачує медичні послуги лише з власної кишені.

За словами Акімової, поки що потрібно зайнятися поліпшенням звичайної, бюджетної системи. Для цього є дві передумови.

По-перше, як сказала Акімова, неефективність роботи системи говорить про марність додаткових вкладень. Швидше за все, ці вкладення пропадуть даремно. Тому першим кроком має стати аналіз роботи бюджетних організацій, потім потрібно оптимізувати їх структуру, стимулювати якісну роботу, і тільки після цього збільшувати фінансування.

По-друге, засоби для медичного страхування можна зараз отримати лише одним способом: збільшити податки на бізнес, а це неприйнятно і нездійсненно. Тому потрібно реформувати те охорону здоров'я, що існує зараз, одночасно готуючи перехід до страхової медицини. Акімова підкреслила, що кінцевою метою залишається створення повноцінного медичного страхування, але рух у цей бік не повинен бути занадто поспішним.

Скорочений виклад (Медицина світу, січень 2011)

Ніхто не скаже, що бути лікарем — просто. Здобуття світи й підвищення кваліфікації здаються вічними; закінчивши університет, лікарі проводять на роботі довгі години і щодня стикаються з необхідністю вирішувати питання життя і смерті.
Але є й переваги. Десятиліттями лікарі добре заробляють, мають незалежність і повагу. Але ці переваги зменшуються, унаслідок чого зменшується й кількість лікарів. Протягом найближчих 15 років США бракуватиме від 90 до 200 тис. лікарів, згідно з останньою публікацією Will the Last Physician in America Please Turn Off the Lights: A Look at America’s Looming Doctor Shortage (“Чи погасить світло останній лікар в Америці: погляд на все більший дефіцит лікарів”).
Американська медична асоціація (АМА) визнає брак лікарів у деяких регіонах і за деякими спеціальностями. Частково це пов’язано зі старінням населення і незмінною кількістю випускників вищих медичних навчальних закладів.
Але є й інші істотні причини. Вони включають усе більші витрати на покриття професійних лікарських ризиків, менші суми страхових компенсацій та обмеження страхових компаній, що знижує рівень незалежності лікарів порівняно з їхніми пацієнтами.
Це не тільки питання вибору кар’єри — брак лікарів дуже вдарить по пацієнтах. Якщо ви вважаєте, що прийому лікаря потрібно чекати надто довго, то через 15 років це здаватиметься дрібницею. Три співавтори Will the Last Physician in America Please Turn Off the Lights з фірми Merritt, Hawkins and Associates, що займається добором медичних кадрів, стверджують, що період чекання розтягнеться до 3–4 місяців і більше для нетермінових випадків, а звичайний візит лікаря коштуватиме у 2–3 рази дорожче, ніж сьогодні, — незалежно від того, є у вас страховка чи нема.
Важливість страхування зросла. Третина країни застрахована в Medicare, й очікується, що через 9 років урядова програма уріже виплати лікарям на 40%, тоді як витрати на лікарську діяльність збільшаться на 20%, згідно з АМА. Перше зниження компенсаційних виплат відбудеться в липні, коли страхові компенсації лікарям знизяться на 10,6%. Наступне, на 5%, — у січні.
Передбачається отримати “trickle-down” ефект: зниження податків на багатих повинно дати користь усім прошаркам суспільства за рахунок стимуляції економіки. “Якщо Medicare змінить свої умови компенсаційних виплат, інші страхові компанії підуть за лідером, так що Medicare розворушить ринок”, — каже Lawrence Smarr, президент Асоціації страхових компаній лікарів Америки (Physician Insurers Association of America), яка є галузевою асоціацією для компаній, що страхують медичні ризики.
Але якщо тарифи страховиків і далі зростатимуть, багато лікарів скаже, що їм треба буде приймати більше пацієнтів, щоб зберегти колишній рівень доходів і покрити витрати на основну лікарську діяльність.
Ви практикуючий лікар?
Що ви можете сказати про свою роботу сьогодні?
Чи порадите ви своїм дітям продовжувати вашу справу?
“Лікарі мали велику повагу, але нині вони здаються легкими мішенями, — каже Phillip Miller, автор Will the Last Physician in America Please Turn off the Lights. — Пацієнти вважають: я прийшов на прийом лікаря за розкладом, а він спізнився на 45 хвилин. Напевно, він учиться грати в гольф або їздить на своєму “Мерседесі”. Істина полягає в тому, що лікар, можливо, займається пацієнтом”.
Асоціація американських медколеджів заявила, що Америка потребує 30-відсоткового щорічного збільшення прийому до медичних навчальних закладів, щоб відповідати потребі в лікарях. У 2012 році, порівняно з 2002 роком, прийом у медвузи зросте на 21%.
Перед майбутніми лікарями постане високий, як ніколи, борг перед навчальним закладом. Студенти, які закінчують муніципальний медичний виш, мають середній борг близько $100 000; випускники приватних вузів —близько $135 000, згідно з дослідженням Асоціації американських медколеджів 2003 року. Порівняйте з 1984 роком, коли середній борг становив $22 000 для муніципальних вишів і $27 000 для приватних.
Згідно з цим дослідженням, щомісячний платіж за боргом у кінці резидентури становить $1761 при середній ставці 2,8% річних.
Кількість часу, необхідна для виплати боргу, залежить від спеціальності. Чистий дохід лікаря з поправкою на інфляцію зменшився в середньому на 7% між 1995 і 2003 роками, як повідомляє Центр дослідження змін в охороні здоров’я. Щоб розпочати роботу з найдохідніших спеціальностей, таких як рентгенологія, офтальмологія, анестезіологія та дерматологія, лікарі повинні продовжувати навчання, навіть коли їм буде більше 30-ти. Це означає, що вони не можуть розпочати зменшувати свій борг (не кажучи вже про те, щоб заробляти), тоді як їхні колеги по юриспруденції або по бізнесу вже процвітають.
До того ж бути відповідачем за позовами пацієнтів — також велика проблема. Звісно, лікарі, які допустили смертельні помилки, як і некваліфіковані фахівці, повинні відповідати перед законом. Але є очевидним, що основна кількість позовів подається з незначних приводів. Лікарі виграли 91% усіх позовів, що стосувалися неналежної медичної практики (лікарських помилок та ін.), розглянутих судами присяжних у 2004 році. Тільки 6% позовів розглянуто судами; ті позови, які не були викинуті в кошик, врегульовано в досудовому порядку. Лише 27% позовів проти лікарів закінчилися рішенням суду про виплату грошової компенсації позивачеві, за інформацією Smarr, президента галузевої асоціації компаній, що страхують медичні ризики.
Незважаючи на сказане, лікарі потребують захисту своєї репутації від можливої шкоди, і це дуже дороге задоволення. Від подачі позову до кінця справи минає в середньому 4,5 року, а середня вартість захисту (гонорар адвоката) становила $94 284 у 2004 році, за даними Американської медичної асоціації.
Багато штатів намагається прийняти закон, який захищатиме лікарів від необґрунтованих позовів. Техас зі штату з найбільшою кількістю поданих позовів перетворився на єдиний штат, у якому його жителі проголосували за зміни до конституції, що привели до реформи у сфері цивільних правопорушень. З моменту початку реформи в 2004 році річні преміальні лікарські виплати зі страхування медичних ризиків зменшилися на 40%. Сьогодні більшість скаржників може отримати відшкодування моральних збитків у розмірі $250 000 для лікарів і $500 000 для лікарень. Цікаво, що кількість поданих позовів зменшилася майже удвічі.
“Юристи знають, що розмір виплат за збитки, який вони могли отримати, сьогодні обмежений”, — каже Smarr.
Округ Miami-Dade в Південній Флориді нині є найбільш ризикованим місцем для роботи лікарів, коли йдеться про судові позови. У 2007 р. акушери-гінекологи платили в середньому $275 466 на рік за страхування медичних ризиків. Ця цифра лише ненабагато менша, ніж у 2006 році, коли середня вартість була $299 000, за інформацією Mike Matray, редактора інформаційного бюлетеня Medical Liability Monitor (“Аналітик медичної відповідальності”).
“Лікарі змушені практикувати оборонну медицину, тому страхові тарифи для них так високі, — каже Matray. — Але тарифи вирівнюються і знижуються вже нині. Проте історія повторюється, і через кілька років вони почнуть зростати. Більшість лікарів уже сьогодні не радить своїм дітям ставати лікарями”.
Це твердження підтверджується дослідженням Merritt і Hawkins від 2007 року, яке засвідчило, що 57% зі 1175 опитаних лікарів не порадять своїм дітям цю сферу діяльності.
Вихід із ситуації є. Сьогодні дев’ять нових медичних вищих навчальних закладів перебувають у процесі створення або обговорення, згідно з даними Комітету щодо взаємодії у сфері медичної освіти (Liaison Committee on Medical Education), який ліцензує ці навчальні заклади. Асоціація американських медколеджів на підставі майбутніх цифр прийому припускає, що у 2012–2013 академічному році в ці вузи прийде майже 800 першокурсників.
Лікарні та інші медслужби намагаються переманювати лікарів привабливішим балансом робочого й вільного часу. Нині багато лікарень використовують “госпіталістів” (Hospitalists) — лікарів, які працюють позмінно, щоб зменшити брак інших медичних спеціалістів. Ці лікарі обрали роботу тільки в лікарні і не працюють за межами стаціонарів. Наприклад, якщо лікареві потрібно скерувати пацієнта до лікарні, пацієнта повинен спершу оглянути госпіталіст цього лікаря, так що сам лікар може продовжувати прийом хворих за розкладом. Laborists (лабористи) виконують подібні функції в галузі акушерства та гінекології.
“Це дозволяє лікарям вивільнити частину свого часу та робить їх результативнішими в долікарняній медицині”, — каже Cindy Bagwell, віце-президент відділу кадрів у медичному центрі Geisinger у Данвілл (Пенсильванія). Госпіталістів і лабористів часто використовують у реальній роботі.
З іншого боку, багатьом госпіталістам і лабористам подобається, що в них стабільний розклад і їх ніколи не розбудять посеред ночі через екстрений випадок у лікарні. Багато які з таких змін стали можливими завдяки лікарям, які хочуть мати більше вільного часу, і жінкам-лікарям, які мають бажання працювати й водночас приділяти час сім’ї.
“Важко сперечатися з людьми, які бажають своїм дітям лише найкращого, тому спробуємо змусити це працювати, — каже Bagwell. — Поки піклування про пацієнта — для нас головне, ми вживатимемо різних заходів”.

Скорочений виклад (Медицина світу, січень 2011)

Коли Теді Еперлі вступив на медичний факультет у 1976 році, він зробив це за допомогою стипендії, наданої Армією США. Тому йому довелося відслужити в армії чотири роки після закінчення навчання у Вашингтонському університеті. Завдяки стипендії у нього не було кредиту на навчання, який часто обтяжує молодих лікарів, і він зміг здійснити свою мрію і стати сімейним лікарем, а не кардіологом — цю високооплачувану професію він теж розглядав як варіант.
“У мене не було великого кредиту, тому зміг обрати те, чим хотів займатися”, — каже він. Сьогодні Теді — президент Американської академії сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians). ”Під час навчання я усвідомив, що мені подобається безперервність догляду, який надається лікуючим лікарем (primary care physician). Я міг постійно обслуговувати одних і тих же пацієнтів. Оскільки в мене не було величезного кредиту, я міг робити те, що хотів. Вибір для мене був простим”.
Небагато лікарів може дозволити собі такий вибір, тому що середній студент медичного факультету після отримання диплома заборгує $140 000. З цієї причини деякі лікарі стають дільничними лікарями, які отримують найнижчу заробітну платню, згідно з дослідженням, проведеним консалтинговою компанією Меріт Хокінс & Есошіейт (Merritt Hawkins & Associates ’2010 Review of Physician Recruiting Incentives).
Маючи заробіток $180 000 для педіатрів і $175 000 для сімейних лікарів, у первинній медичній допомозі заробляють набагато менше, ніж звичайні хірурги-ортопеди з зарплатою $519 000 або урологи, що заробляють $400 000, згідно з даними Меріт Хокінс (Merritt Hawkins). Ця різниця в зарплаті призвела до серйозного дефіциту дільничних лікарів. Американська медична асоціація (American Medical Association) прогнозує, що до 2025 року бракуватиме 35000–40000 дільничних лікарів.
Чому дільничні лікарі заробляють менше, ніж вузькі фахівці? Одна з причин полягає в тому, що їхній дохід є меншим, згідно з опитуванням про прибутки в лікарнях, проведеним Меріт Хокінс (Merritt Hawkins). 114 лікарень, які брали участь в опитуванні, повідомили, що дільничні лікарі заробили в середньому на $225 383 менше, ніж інші фахівці, у 2002–2010 роках.
Одна з причин полягає в системі оплати медичних послуг. Медичні та приватні страхові агенти оплачують послуги на основі оцінки комітету Американської медичної асоціації (American Medical Association), яка призначає кожній медичній послузі свою певну грошову оцінку (relative value unit), засновану на кваліфікації і уміннях, необхідних для її виконання. Якщо у практиці лікаря потрібно більше майстерності та досвіду, зазвичай такий лікар заробляє більше, тому оцінка комітету дуже важлива.
“Група людей, яка встановлює ці стандарти, складається з лікарів, більшість з яких є представниками спеціалізованих напрямів, — каже Філ Міллер, віце-президент зі зв’язків із громадськістю Меріт Хокінс (Merritt Hawkins). — Є думка, що спеціалізовані лікарі, яких у комітеті більшість, оцінюють свою працю вище”. Комітет не оцінює персональне спілкування дільничних лікарів з пацієнтами так високо, як роботу спеціалізованих лікарів, тому вони заробляють менше.
Сімейні лікарі заробляли у 2009 році на $16 000 менше, ніж атестовані помічники анестезіологів, зареєстровані медсестри, які працюють за професією не менше року, а потім повертаються до університету на строк від 24 до 36 місяців для проходження підготовки до курсів магістра. Це набагато менше, ніж чотири роки медичного факультету, один рік стажування і потім інтернатура, які необхідно пройти, щоб стати дільничним лікарем.
“Спеціалізовані лікарі заробляють у два рази більше, мають спокійніше життя і більше вільного часу”, — каже Томі Боханон, старший директор із розвитку і навчання в Меріт Хокінс (Merritt Hawkins). Американська медична академія прогнозує, що дефіцит терапевтів зросте зі збільшенням кількості осіб похилого віку, яким необхідний додатковий медичний догляд.
Американська медична асоціація та Американська академія сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians) обговорюють шляхи вирішення цієї проблеми. Можливі варіанти включають стипендії студентам, які обрали первинну медичну допомогу як спеціальність, а також погашення кредитів дільничним лікарям, які працюють у районних медичних установах, де бракує медичних працівників.
Еперлі також пропонує видавати гранти національних інститутів здоров’я, важливого джерела фінансування державних медичних університетів, на підставі кількості дільничних лікарів, які навчаються в них. “Якщо ваш відсоток дільничних лікарів невеликий, то ви одержуєте менше цих грошей”, — каже він.
Обговорюється питання про створення більшої кількості місць для студентів медичних факультетів, але це дасть ефект нескоро, тому що для досягнення повної ефективності студентам потрібно чотири роки освіти, один рік стажування, близько трьох років інтернатури і 3–5 років звичайної практики. Тому, каже Боханон, не очікується серйозного збільшення дільничних лікарів до 2030 року.
І все ж таки збільшення кількості дільничних лікарів необхідне для поліпшення здоров’я американців, вважає Еперлі. “Дослідження свідчать, що якщо у вас є постійний дільничний лікар, до якого можна звернутися, ваше здоров’я буде ліпшим, а витрати менші, тому що можна запобігти хворобі. Якщо я обстежую вас упродовж 10 років, ви можете зателефонувати мені й запитати поради без необхідності з’являтися в лікарні. Я сам стежу за станом вашого здоров’я. Саме цього боакує нашій системі охорони здоров’я”.

Найнижче оплачувані медичні спеціальності (спочатку — найбідніші):

1. Сімейні лікарі

Середня зарплата

2009–2010: $ 175 000
2008–2009: $ 173 000
2007–2008: $ 172 000
2006–2007: $ 161 000

2. Педіатри

Середня зарплата

2009–2010: $ 180 000
2008–2009: $ 171 000
2007–2008: $ 159 000
2006–2007: $ 159 000

3. Терапевти

Середня зарплата

2009–2010: $ 191 000
2008–2009: $ 186 000
2007–2008: $ 176 000
2006–2007: $ 174 000

4. Сімейна практика з акушерством

Середня зарплата

2009–2010: $ 200 000
2008–2009: $ 184 000
2007–2008: $ 184 000
2006–2007: $ 159 000

5. Лікарі у стаціонарах

Середня зарплата

2009–2010: $ 208 000
2008–2009: $ 201 000
2007–2008: $ 181 000
2006–2007: $ 180 000

6. Психіатри

Середня зарплата

2009–2010: $ 209 000
2008–2009: $ 200 000
2007–2008: $ 189 000
2006–2007: $ 186 000

7. Ендокринологи

Середня зарплата

2009–2010: $ 219 000
2008–2009: $ 222 000
2007–2008: $ 205 000
2006–2007: $ 205 000

8. Невідкладна медична допомога

Середня зарплата

2009–010: $ 247 000
2008–009: $ 244 000
2007–008: $ 240 000
2006–007: $ 239 000

9. Акушери/гінекологи

Середня зарплата

2009–010: $ 272 000
2008–009: $ 266 000
2007–008: $ 255 000
2006–007: $ 247 000

10. Неврологи

Середня зарплата

2009–010: $ 282 000
2008–009: $ 258 000
2007–008: $ 230 000
2006–007: $ 234 000

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
м. Київ
Про Порядок вибору лікаря
первинної медико-санітарної допомоги

На виконання Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Указу Президента України від 24.07.2000 № 918/2000 "Про Положення про Міністерство охорони здоров'я України", з метою забезпечення вільного вибору пацієнтом лікаря первинної медико-санітарної допомоги

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:
1.1. Порядок вибору лікаря первинної медико-санітарної допомоги, що додається.
1.2. Реєстраційну форму прикріплення особи до лікаря первинної медико-санітарної допомоги, що додається.

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. Довести цей наказ до кожного закладу охорони здоров'я та населення.
2.2. Забезпечити проведення роз'яснювальної роботи серед населення про можливість вибору лікаря первинної медико-санітарної допомоги.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів охорони здоров'я та наукових установ забезпечити виконання цього наказу.

4. Департаменту розвитку медичної допомоги (Хобзей М. К.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Аніщенка О.В.

Міністр І.М.Ємець

У фракції “Наша Україна – Народна самооборона” не виключають, що наступним міністром охорони здоров’я може стати нинішній перший заступник глави МОЗ Олександр АНІЩЕНКО.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні журналістам заявив член фракції НУ-НС Володимир КАРПУК.
«Я думаю, що новим міністром охорони здоров’я буде перший заступник О.АНІЩЕНКО», - сказав народний депутат.
При цьому він наголосив, що це його думка, і він не знає позиції Президента чи Кабміну.
Говорячи про можливість, аби це міністерство очолила член фракції Партії регіонів Тетяна БАХТЄЄВА, В.КАРПУК зазначив, що вона на своєму місці – голови Комітету ВР з питань охорони здоров’я.
«І вона досить ефективно займається своєю роботою», - сказав він.
Народний депутат також додав, що відставка Іллі ЄМЦЯ була передбачувана.
«Це рішення Президента було передбачуване, принаймні, про це говорять останні два місяці», - сказав він.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 17 травня, Президент Віктор ЯНУКОВИЧ заявив, що вирішив звільнити Іллю ЄМЦЯ з посади міністра охорони здоров’я.
За словами глави держави, він мав тривалу розмову з І.ЄМЦЕМ. «Він чудовий фахівець, очолював один із найсучасніших центрів кардіохірургії. Це було головною мотивацією запрошення його на цю високу посаду – міністра. Але йому не вдалося налагодити роботу міністерства належним чином – щоб Міністерство охорони здоров’я почало ефективно працювати, і головне - щоб почали здійснюватися реформи, які ми намітили і які вкрай необхідні», – констатував В.ЯНУКОВИЧ.
Пізніше на сайті Президента з’явився указ про звільнення І.ЄМЦЯ з посади міністра охорони здоров`я України.

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/219721